Контактний телефон: +380 44 451 46 00

Засоби захисту рослин!
Подбай про врожай сьогодні!

02.11.2012

Особливості росту і розвитку озимих зернових культур восени 2012 року

Особливості росту і розвитку озимих зернових  культур восени 2012 року

Відомо, що осінь дуже відповідальний період в онтогенезі озимих зернових культур, оскільки в цю пору року у них відбувається формування органів рослин, проходить їх загартування, та накопичення запасних речовин, які взимку захищають вузол кущення від морозів. Тому від погодних умов, які складуться в осінній період залежить повнота загартування рослин і ступінь підготовки їх до умов зимівлі. Теплий осінній період з підвищеними температурами повітря та рясні дощі цього року створили сприятливі умови для отримання дружніх сходів, росту і розвитку озимих зернових культур. Проте тривала, тепліше звичайної погода, з незначними добовими амплітудами температури повітря та достатнім зволоженням ґрунту призвела до переростання посівів, особливо при ранніх строках сівби. На більшості таких площ, висота рослин, висіяних на початку вересня, досягла позначки 35-40 см (за оптимальної в кінці осінньої вегетації 22-25 см). Спостереження, проведені на Ерастівській дослідній станції Інституту сільського господарства степової зони НААН України в осінній період цього року, дають змогу оцінити вплив строків сівби на ріст та розвиток рослин озимої пшениці і озимого ячменю (табл.1). Вони свідчать, що сівба озимої пшениці 5 вересня забезпечила значний приріст вегетативної маси (станом на 11 жовтня – 38,5 см), порівняно з посівом 17 вересня (23,3-25,6 см) і в умовах теплої і вологої осені ці рослини ймовірно переростуть, що може негативно позначиться на їх перезимівлі. Ймовірність же переростання рослин озимого ячменю, сівба якого проводилась 25.09 і, особливо, 2.10, незначна. Це також стосується і озимої пшениці, сівба якої була проведена 2.10.2012 року.

Таблиця 1

Зміни біометричних показників рослин озимих культур у залежності від строків сівби і попередника станом на 11.10.2012

Строк сівби

Попередник

Висота рослин, см

Кількість на рослину, шт.

Повітряно-

суха маса

10 рослин, г

Коефіцієнт

кущистості

листків

вузлових коренів

Озима пшениця, сорт Антонівка

5.09

чорний пар

38,5

7,1

3,1

3,4

2,9

17.09

чорний пар

25,6

5,0

2,5

2,2

2,0

17.09

зайнятий пар

23,3

4,0

2,0

1,1

1,7

Озимий ячмінь, сорт Основа

25.09

горох

17,5

2,4

0

0,7

1,2

2.10

чорний пар

12,0

1,0

0

0,2

1,0

Причому за однакових строків сівби найбільший вплив на ріст і розвиток рослин озимих культур мав попередник. В даному випадку, чорний пар створював кращі умови для рослин, ніж зайнятий пар, що й позначилось не тільки на збільшенні висоти, а й позитивно вплинуло і на інші морфологічні ознаки рослин (табл. 1).

Переростанню посівів озимих культур восени цього року сприяли не тільки теплий температурний режим і ранні строки сівби, а також ще й високий вміст нітратного азоту в орному шарі ґрунту, внаслідок нітрифікаційних процесів, що проходили в ґрунті в умовах сприятливої вологості та теплої погоди, які забезпечили інтенсивний розвиток амоніфікуючих та нітрифікуючих бактеріальних організмів, завдяки яким інтенсивно почала відбуватися мінералізація гумусу, яка супроводжувалась поповненням запасів ґрунту мінеральними формами азоту.

Такі погодні умови сприяють продовженню вегетації й переростанню посівів з раннім строком сівби і, на нашу думку, не виключена можливість подальшого переростання посівів і з оптимальними строками сівби. При позитивних температурах запасні речовини (в т. ч. водорозчинні вуглеводи) будуть не нагромаджуватись в рослині, підвищуючи таким чином їх зимостійкість, а, навпаки, витрачатимуться на формування біомаси. За таких обставин вузол кущення збіднюється на водорозчинні вуглеводи, а в цитоплазмі клітин зменшується концентрація поживних речовин, що призводить до різкого падіння осмотичного тиску і знижується стійкість озимих культур до низьких температур у зимовий період. Крім того, достатнє зволоження ґрунту, підвищені норми висіву насіння (вище 5 млн. схожих зернин на одному гектарі) призвели ще й до іншої зміни в посівах озимих культур – до їх загущення, що також негативно позначається на умовах перезимівлі озимих культур.

За таких умов виробничників цікавить відповідь на питання: «Які наслідки переростання рослин озимих культур і як його можна уникнути?». Якщо відповісти коротко на це питання, то можна з впевненістю сказати, що це, перш за все, призведе до зниження рівня загартованості рослин восени і негативно позначиться на їх виживанні взимку. По-друге, щоб захистити рослини від таких негативних фізіологічних змін в їх організмі, необхідно дотримуватись науково обґрунтованих рекомендацій по строкам сівби для конкретного ґрунтово-кліматичного регіону, які були визначені науковими установами. В першу чергу, це стосується посівів озимого ячменю. Справа в тому, що озимий ячмінь серед озимих колосових культур є найменш морозостійким. Він гине вже при зниженні температури біля вузла кущення до -12-14°С. Особливо різко знижується його стійкість щодо низьких температур та інших несприятливих умов зимівлі при ранніх строках сівби. Це пов’язано з тим, що в нього коротша стадія яровизації (35-40 днів), ніж у озимої пшениці та жита (до 50-65 днів). Також досить сильно шкодить озимому ячменю різка зміна температур у зимовий і ранньовесняний періоди. За ранніх строків сівби, він восени швидко росте, особливо при розміщенні його після кращих попередників, і втрачає зимостійкість при запізнілій сівбі, коли його рослини входять в зиму недорозвиненими зі зниженою концентрацією моноцукрів в цитоплазмі клітин. Науковий досвід і виробнича практика показують, що озимий ячмінь найкраще розвивається і витримує несприятливі умови зимівлі при його сівбі через 10-12 днів після висівання озимої пшениці або під кінець оптимальних строків її сівби. Знижують свою морозостійкість при переростанні й рослини озимої пшениці, але в меншій мірі порівняно з озимим ячменем. В них також відбувається зниження вмісту вуглеводів у вузлі кущення, підвищується вміст води в клітинах меристемних тканин і, як результат, – зниження зимостійкості, що веде до значного випадання рослин, зрідженості посівів або й навіть їх повної загибелі.

Отже, надзвичайно важливою умовою отримання високих врожаїв є добра перезимівля озимих культур, високий рівень їх загартування з осені, у першу чергу, це стосується високоінтенсивних сортів, зимостійкість яких нерідко буває недостатньою для навіть середньо суворих зим.

В арсеналі боротьби з переростанням озимих культур нерідко з‘являються пропозиції використовувати восени на таких площах інгібітори росту (ретарданти). Але цей агрозахід не забезпечує отримання очікуваного результату, так, як дія інгібіторів росту, як правило, направлена не на гальмування ростових процесів, які здійснюються за рахунок поділу клітин апікальних і інтеркалярних меристемних тканин, а лише на зменшення довжини міжвузлів. В даному випадку стримати вегетативний ріст рослин та накопичити достатню кількість запасних поживних речовин, яких би вистачило на весь період зимівлі, допоможе проведення осіннього позакореневого підживлення озимих культур спеціальними водорозчинними фосфорно-калійними добривами з високим вмістом в них двох дуже важливих поживних елементів – фосфору й калію в складі монофосфату калію КН2РО4, який серед всіх відомих фосфоровмісних сполук є найбільш розчинним і доступним для рослин. Оптимальне забезпечення рослин цими двома елементами живлення — необхідна умова для формування їх високої загартованості. Цього можна досягти, застосовуючи бакову суміш Бекас (1,7 кг/га) у період кущення озимих зернових культур. У результаті такого позакореневого підживлення, рослини переорієнтовуються з білкового (ростові процеси) на вуглеводний синтез, завдяки чому відбувається гальмування вегетаційного росту, зростає продуктивне кущення, збільшується вміст водорозчинних вуглеводів у тканинах озимих культур і особливо в їх вузлах кущення. У кінцевому підсумку підвищується зимостійкість і морозостійкість рослин.

Поряд з переростанням рослин в умовах теплої затяжної осені помітно зросло поширення різних комах – шкідників рослин, серед яких домінуюче положення займають цикадки. Загалом, для розвитку цикадок, оптимальною є середньодобова температура понад +13°С і тепла погода впродовж вересня-жовтня. Окрім того, що ці комахи завдають прямої шкоди, вони ще й своїм колючо-сисним ротовим апаратом переносять з дикоростучих злакових рослин-резерваторів збудники вірусних хвороб. Серед яких отримав досить широке поширення вірус жовтої карликовості ячменю (Hordeum virus nanescens Rademacher et Schwarz). Восени видимих ознак пошкодження рослин цією хворобою немає. Негативний вплив цієї хвороби на рослинах озимих культур виявиться лише влітку пожовтінням листків і наступним їх почервонінням та відмиранням. При ураженні молодих рослин спостерігається їх інтенсивне кущення і карликовість: рослини ледве досягають половини від оптимальної висоти, а їх коренева система погано розвивається. У подальшому під впливом цього вірусу уражується і колос, в якому формується щупле, недорозвинене зерно. Влітку знищити збудника цієї хвороби вже майже неможливо, із-за відсутності високоефективних противірусних препаратів. Важливим заходом, який дає змогу уникнути виникнення цієї хвороби, є обробка посівів озимих культур в осінній період інсектицидами. Для цього підійдуть препарати Кордон (0,15 л/га) та Раут (1 л/га).

Отже, такий принцип господарювання «посіяв – і чекай весни» сьогодні малоефективний і вже не спрацьовує. Тому отримання високих врожаїв озимих культур передбачає виконання агротехнічних заходів розпочинаючи з осені, шляхом проведення позакореневої обробки рослин озимих культур баковою сумішшю до складу якої входить інсектицид разом з біологічно активними препаратами (добривами) на основі монофосфату калію (Бекас).

 

 

д.с.-г.н. С. Крамарьов, к.с.-г.н. Ю. Сидоренко,

Інститут сільського господарства степової зони НААН України

Усі новини