Контактний телефон: +380 44 451 46 00

Засоби захисту рослин!
Подбай про врожай сьогодні!

23.08.2011

Як не створити проблем при роботі з сульфонілсечовинами у сільському господарстві?

Як не створити проблем при роботі з сульфонілсечовинами у сільському господарстві?

Невисока вартість гектарної норми цих препаратів робить їх привабливими для виробників сільськогосподарської продукції. Гербіцидну активність цього класу було виявлено випадково ще у 70‑х рр. ХХ ст. при  розробці фармацевтичних препаратів, які в наш час застосовують при захворюваннях на цукровий діабет.

Нині термін «сульфонілсечовини» об’єднує велику кількість сполук, з них більш як 35 володіють гербіцидними властивостями. Проте широкого поширення у аграрному виробництві набули лише до 10-ти діючих речовин. Першими з сульфонілсечовин у сільському господарстві почали використовувати хлорсульфурон та метсульфурон-метил, дещо пізніше – трибенурон-метил та тифенсульфурон-метил  для захисту посівів зернових культур від бур’янів. Нині речовини цього класу використовують і на більш чутливих сільськогосподарських культурах, зокрема кукурудзі, буряках, картоплі, рисі, ріпаку тощо, а також проводяться дослідження щодо можливостей їх застосування на овочевих культурах.

Препарати на основі сульфонілсечовин мають однаковий механізм дії на чутливі рослини, що полягає у блокуванні регуляторних функцій ферменту ацетолактатсинтази щодо синтезу специфічних незамінних аліфатичних амінокислот. Їх нестача призводить до зупинки білкового синтезу та поділу клітин, а згодом – до загибелі рослини.  Натомість культури, на посівах яких сульфонілсечовинні препарати застосовують, є стійкими до їх негативного впливу і здатні нейтралізувати такі діючі речовини за декілька годин. Проте слід пам’ятати, що сульфонілсечовини мають найбільшу ефективність на ранніх стадіях розвитку бур’янів (висота до 10 см), їх дія значно послаблюється у випадках, коли коренева система рослин вже сформована, особливо це стосується дводольних кореневищних та коренепаросткових бур’янів, зокрема осотів.  Гербіциди на основі сульфонілсечовин не діють на бур’яни, які проросли після їх застосування, тому проблемною є боротьба з бур’янами, з’явлення сходів яких  розтягнуте у часі. До таких видів слід віднести лободу білу, амброзію полинолисту, березку польову тощо.

За нехтування рекомендованих норм витрати гербіцидів даної групи відбувається швидке накопичення їх залишків у ґрунті і вже через 4–6 років з’являються стійкі види бур’янів. Сприяють розвитку резистентності у бур’янів і короткоротаційні сівозміни, адже при цьому одні й ті ж гербіциди доводиться використовувати в 2–3 частіше, ніж за традиційної десятипільної сівозміни.

Дослідження російських вчених ВНІІ фітопатології  (Спиридонов Ю. з співавторами) показали, що препарати на основі сульфонілсечовин є ефективними при температурах від +7 ОС до +25 ОС, при чому за мінімальних температур їх дія виявлялась на 8–10-й день, а за  досягнення верхньої межі температурного діапазону – на 7-й день. Дієвість гербіцидів цієї групи була високою проти редьки дикої та ромашки навіть при обприскуванні восени за денної температури +5 ОС та нічних заморозків. Вологість повітря також впливає на ефективність сульфонілсечовин, адже тривалість «життя» краплі – менше хвилини і за цей час діюча речовина гербіциду має встигнути проникнути через рослинні покриви. Важливе значення має і дисперсність робочого розчину гербіциду: чим менший розмір краплі, тим більша біологічна ефективність обробки ним.

Позитивною особливістю сульфонілсечовинних гербіцидів є їх здатність до синергізму з речовинами з інших хімічних класів, наприклад, такими як дикамба та феноксипохідні (2,4-Д тощо).  Явище синергізму дає можливість досягти високого рівня біологічної ефективності і, разом з тим, зменшити антропогенне навантаження на довкілля та зменшити ймовірність  накопичення гербіцидних залишків у ґрунті.

Той факт, що сульфонілсечовини використовують у дуже малих кількостях є їх беззаперечною перевагою, проте, з іншого боку, свідчить про їх високу токсичність щодо бур’янів. А як щодо їх впливу на наступні культури сівозміни? На цю тему точаться гострі дискусії. Так, залишкові кількості метсульфурон-метила в ґрунті виявляють негативний вплив при висіванні  гречки, ріпаку, буряку, проса, сорго, льону, соняшника.  Поряд з цим препарати на основі  трибенурон-метила не мають післядії на наступні культури сівозміни. Впродовж вегетаційного сезону в якості другої культури можна висівати сою, овочеві тощо. Тобто, незважаючи на однаковий механізм дії, діючі речовин з цього класу неоднаково довго зберігаються у ґрунті, зокрема у різних типах ґрунтів. Дослідники виділяють наступні діючі речовини з найбільш довготривалою післядією: хлорсульфурон, метсульфурон-метил, триасульфурон, тритосульфурон, сульфметурон-метил, просульфурон і римсульфурон. 

Російські вчені наводять дані про те, що такі сполуки як хлорсульфурон, триасульфурон, метсульфурон-метил досить швидко розкладаються в умовах кислого середовища, тоді як у нейтральних та лужних ґрунтах зберігаються тривалий час і виявляють негативний вплив на наступні культури сівозміни. Тобто використання вказаних сполук в умовах чорноземної зони України, особливо у зоні Степу, може призвести до серйозних проблем.

Варто відмітити, що дослідники фіксували відсутність післядії хлорсульфурона та метсульфурон-метила лише при їх використанні у нормах, що не перевищують 10 г/га. Вчені відділу гербології Всеросійського науково-дослідного інституту фітопатології (Ю.Я. Спиридонов з співавторами, 2006) при проведенні досліджень на чорноземних, дерново-підзолистих та каштанових ґрунтах виявляли нерівномірність висоти посівів («хвилі») чутливих культур та інші візуальні ознаки пригнічення (пожовтіння та деформація листків, викривлення стебел) у місцях перекриття зон при обробці сульфонілсечовинами гербіцидами.  Щоб запобігти передозуванню при роботі з препаратами даної групи необхідно ретельно перевірити стан обприскувача перед роботою, а по її завершенню вимити бак обприскувача водою з додаванням речовин, що підвищують рівень рН, наприклад, гіпохлориду натрію (25 г / 100 л води), аміаку (30 г / 100 л води), карбонату натрію (250 г / 100 л води).

Серед прихованих ознак токсичної післядії хлорсульфурону, триасульфурону, метсульфурон-метилу дослідники виділяють потоншення стебел, зменшення листкових пластинок і зав’язі, що може призводити до втрат врожаю цукрового буряку, ріпаку, гречки або соняшника на рівні 15–20%. Проте виявити такі симптоми токсичного впливу можна лише шляхом порівняння з рослинами, що виросли на ґрунтах, де сульфонілсечовини не застосовували.

Отже, правильний вибір сульфонілсечовинного гербіциду та дотримання рекомендованих норм витрати при роботі з ним є особливо важливими. Не помиліться!

 

агроном ТОВ «Агро-Дельта Груп»,

к.с.-г.н. В.А. Петришина

Усі новини